DubTab для Mac вийшов — і чує більше, ніж браузер

DubTab для Mac вийшов цього тижня. Apple Silicon та Intel, обидва інсталятори підписані й нотаріально засвідчені — завантажити можна зі сторінки завантажень.

Коротко сказати легко: усе, що вміє розширення, плюс іще. Довша відповідь цікавіша. Застосунок для комп'ютера відкриває не нові кнопки. Він відкриває інші моменти, у яких кнопку взагалі можна натиснути.

Назва — релікт

DubTab. Озвучити вкладку. Уся ідея була в цьому: дивитися трансляцію мовою, якої я не знаю, у браузері, не полишаючи сторінки. Межі стирчали з імені, і довго ці межі були слушними.

Потім люди почали розповідати, що вони насправді намагаються дивитися, — і чимало з того було взагалі не у вкладці. Назва лишилася. Продукт — ні.

Межа розширення ніколи не була в тому, чого йому бракує

Розширення слухає вкладку. Це не обрізаний дизайн — саме так і треба для того, чим більшість займається більшість часу: дивитися щось у браузері. Ставиться за секунди, субтитри сидять на сторінці, качати нічого.

Але вкладка — це межа. Якщо звук не йде крізь браузер, жодне розширення до нього не дотягнеться, хоч яким добрим воно було б. А дивовижна частка того, що людям треба перекладати наживо, живе поза вкладкою.

Що живе поза вкладкою

Дзвінки з клієнтами. У Zoom і Teams є вебверсії, і розширення з ними дає раду. Але більшість сидить у застосунку для комп'ютера — його відкриває запрошення з календаря, його поставив IT. Звук у цьому вікні браузера не зачіпає. Досі єдина порада була «зайдіть через веб», і це кепська відповідь людині, яка й так запізнюється на дві хвилини.

Файли на власному диску. Запис лекції, який надіслав колега. Доповідь із конференції, завантажена в літак. .mkv, який жоден стримінговий сервіс ніколи не викладе. Відкрийте в будь-якому плеєрі — DubTab це чує.

Застосунки, які ніколи не були сайтом. Сцени Discord. Десктопні клієнти стримінгу. Застосунки для вивчення мов. Усе, у чого є вікно й звук.

І вкладки браузера — теж. Цю частину часто пропускають: застосунок для комп'ютера чує і браузер. Тож це не вибір на кожну сесію — поставили один раз, і закриті всі випадки. Якщо хочете нормальне порівняння двох варіантів, для цього є стаття в довідці.

Чому він чує більше

Найдовше зайняла не та частина, на яку всі чекають.

Очевидний спосіб захопити звук комп'ютера — писати все, що йде в колонки. Для озвучення це ламається одразу, з причини, яка очевидна заднім числом і зовсім не очевидна заздалегідь: ми теж відтворюємо звук. Озвучення перекладу виходить із тих самих колонок, у які потрапив оригінальний звук. Пишете весь мікс — пишете власне озвучення, подаєте його назад і перекладаєте свій переклад.

Надійно відняти свій вивід теж не вийде. Здається, що має бути просто — ви точно знаєте, що щойно зіграли, — але варто комусь увіткнути навушники чи змінити пристрій виводу, припущення розсипається і петля повертається.

Тому застосунок слухає не колонки. Він слухає один застосунок за раз і просто ніколи не слухає сам себе. На обох платформах ця можливість новіша, ніж здається, — звідси системні вимоги: Windows 11 або macOS 14.2 і новіша. Це не вподобання: це перша версія, де звичайний застосунок уміє так без установлення системного розширення й перезавантаження.

Останнє виявилося важливішим за відсічку за версією. Старий спосіб захопити звук на Mac — везти віртуальний аудіопристрій: поставити розширення, перезавантажитися, підтвердити низькорівневий запит, потім руками перенаправити вихід, перш ніж щось дивитися. Для продукту, уся обіцянка якого — натиснути одну кнопку на тому, що вже грає, це не компроміс. Це інший продукт.

Про що питає і про що — ні

macOS один раз спитає дозвіл писати системний звук. Це єдиний дозвіл, який застосунку потрібен. Він ніколи не просить запис екрана і ніколи — мікрофон; кроки розібрані в настанові з першого запуску.

Коли саме питати, теж довелося продумати. Індикатор простою — маленька шкала, що звук іде — сам по собі вже міг викликати запит і поставити системний діалог до того, як ви щось натиснули й узагалі чекали питання. Тому до аудіошару нічого не доходить, доки ви справді не почнете сесію. Той самий діалог, геть інший момент.

Що ставити

Якщо на Mac стоїть 14.2 або новіша — ставте застосунок для комп'ютера: вкладки він теж закриває, вирішувати більше нічого. Якщо Mac старший, або Windows 10, або Linux, або ChromeOS — беріть розширення, і це не втішний приз: той самий переклад, та сама якість, той самий запас годин. Один акаунт покриває обидва.